Страждати, але жити – така доля людей…
Лафонтен
(з нагоди 230 річниці від Дня народження Байрона)
«…Він любив людство, але зневажав і ненавидів людей, серед яких почувався одиноким і покинутим…»,— так сказав про Джорджа Ноела Гордона Байрона відомий російський літературний критик Віссаріон Бєлінський. Байрон уособлює все романтичне в житті, людській поведінці та творчості.
Рідко буває так, що справжній талант може бути визнаний за життя. Чому ж улюбленець долі, що любить людство, ненавидить людей і відчуває глибоку самотність?..
Відповідь на ці та багато інших запитань змогли отримати учні 10 класу під час зустрічі, присвяченої 230 – й річниці від Дня народження Байрона, на яку була запрошена Карпінська К.М., бібліотекар Висоцької ПШБ.
Вразила десятикласників поезія Джорджа Гордона Ноела Байрона, і романс за його поезією, які прозвучали у виконанні представників різних поколінь. Вірніше, шанувальників творчості цієї справді ВЕЛИКОЇ ЛЮДИНИ!
Подорож сторінками життя та творчості, книжковою виставкою, історія про зв'язок Байрона з Україною, цікаві факти із життя поета допомогли переконатися учням 10 класу у справедливості слів Лафонтена: «Страждати, але жити – така доля людей…» Бо цьому навчав нас і Байрон!
І.А.Мосійчук, вчитель – методист зарубіжної літератури та російської мови
